Гольданський Віталій Йосипович ( народився 18.06.1923) — радянський фізико-хімік, академік (1981, член - кореспондент 1962). Народився у Вітебську. Закінчив Московський університет (1944). В 1942 —52 — працював в Інституті хімічної фізики АН СРСР, в 1952-61 -завідувач сектору Фізичного інституту АН СРСР, з 1961 —завідувач відділу Інституту хімічної фізики АН СРСР, з 1951 також викладає в Московському інженерно-фізичному інституті (з 1956 — професор).
Наукові дослідження стосуються хімічної фізики, хімії високих енергій, ядерної хімії (гамма-резонансна спектроскопія, хімія нових атомів), фізики ядра і елементарних частинок. Відкрив явище квантової низькотемпературної межі швидкості хімічних реакцій, відкрив і пояснив явище асиметрії мессбауерівських спектрів (ефект Гольданського — Карягіна), заклав основи фізичної хімії позитрона і позитронію. Відкрив полімеризацію твердих мономерів під дією ударних хвиль.
Передбачив явище двопротонної радіоактивності, випромінювання бета-запізнілих пар нейтронів і протонів, існування і властивості багатьох десятків невідомих ядер, далеких від області стабільності (в тому числі властивості надважкого гелію-8), вперше експериментально визначив електричну поляризовність протона в дослідах з комптон-ефекту на протоні.
Ленінська премія (1980). Золота медаль Д. І. Менделєєва (1975). Премії Д. І. Менделєєва (1966), В. Г. Хлопіна (1977). Головний редактор журналу «Хімія високих енергій» (з 1967).