Пітаєвський Лев Петрович ( народився 18.01.1933)—радянський фізик-теоретик, член - кореспондент АН СРСР (1976). Народився в Саратові. Закінчив Саратовський університет (1955). У 1959-60 працював в Інституті земного магнетизму, іоносфери і поширення радіохвиль АН СРСР, з 1960 — в Інституті фізичних проблем АН СРСР. З 1971 — також професор Московського фізико-технічного інституту.
Роботи присвячені фізиці плазми, квантовій механіці, макроскопічній електродинаміці, статистичній фізиці, фізиці низьких температур, теорії надплинності. Дослідив властивості рідкого гелію. Разом з В. Л. Гінзбургом запропонував (1958) напівфеноменологічну теорію надплинності поблизу фазового переходу. У 1959 передбачив перехід 3He в надплинний стан. Разом з Є. М. Ліфшицем завершив створення «Курсу теоретичної фізики» Ландау — Ліфшиця. Премія Л. Д. Ландау (1980).
Роботи присвячені фізиці плазми, квантовій механіці, макроскопічній електродинаміці, статистичній фізиці, фізиці низьких температур, теорії надплинності. Дослідив властивості рідкого гелію. Разом з В. Л. Гінзбургом запропонував (1958) напівфеноменологічну теорію надплинності поблизу фазового переходу. У 1959 передбачив перехід 3He в надплинний стан. Разом з Є. М. Ліфшицем завершив створення «Курсу теоретичної фізики» Ландау — Ліфшиця. Премія Л. Д. Ландау (1980).