Рейнуотер Джеймс ( народився 9.12.1917)- американський фізик, член Національної АН (1968). Народився в Конкілі. Закінчив Каліфорнійський технологічний ін-т (1939). З 1939 працює в Колумбійському університеті (з 1952 — професор).
Дослідження присвячені ядерній, нейтронній і мезонній фізиці, нейтронній спектроскопії. Вимірював поперечний переріз нейтронів, вивчав розподіл повільних нейтронів за швидкостями в парафіні, удосконалив метод мерехтливого пучка. Досліджував кутове розсіювання піонів ядрами, у 1953 відкрив мю-мезоатоми. У 1950 висунув ідею про існування в ядрі збуджень обертального типу і дійшов висновку, що важкі ядра несферичні, запропонувавши змінити одночастинкову ядерну модель, врахувавши деформації, що їх спричиняє зовнішній нуклон (сфероїдальна модель ядра Рейнуотера) (Нобелівська премія, 1975). З В. Фітчем визначив масу μ+-мезона і в 1953 виміряв радіуси ядер в області Z від 13 до 83, отримавши значення радіуса ядра 2 *10-13 см.
Медаль Е. Лоуренса.
Дослідження присвячені ядерній, нейтронній і мезонній фізиці, нейтронній спектроскопії. Вимірював поперечний переріз нейтронів, вивчав розподіл повільних нейтронів за швидкостями в парафіні, удосконалив метод мерехтливого пучка. Досліджував кутове розсіювання піонів ядрами, у 1953 відкрив мю-мезоатоми. У 1950 висунув ідею про існування в ядрі збуджень обертального типу і дійшов висновку, що важкі ядра несферичні, запропонувавши змінити одночастинкову ядерну модель, врахувавши деформації, що їх спричиняє зовнішній нуклон (сфероїдальна модель ядра Рейнуотера) (Нобелівська премія, 1975). З В. Фітчем визначив масу μ+-мезона і в 1953 виміряв радіуси ядер в області Z від 13 до 83, отримавши значення радіуса ядра 2 *10-13 см.
Медаль Е. Лоуренса.