Россі Бруно (народився 13.04.1905) — італійський фізик, член Академії деї Лінчеї (1959). Народився у Венеції. Навчався в університетах Падуї (1923—25) і Болоньї (1925-27). У 1928-32 працював в університеті у Флоренції, у 1932—38 — професор Падуанського університету. З 1939 живе в США. У 1939—40 працював у Чиказькому, у 1940—43 — в Корнеллському університетах, у 1943—46 — у Лос-Аламоській лабораторії. У 1946—70 — професор Массачусетського технологічного інституту.
Роботи присвячені фізиці космічних променів, космічній фізиці, рентгенівській астрономії. Розробив у 1930 метод збігів розрядів для дослідження космічних променів і, користуючись цим методом, перевідкрив у 1933 космічні зливи. Вивчаючи частоту реєстрації зливів залежно від товщі речовин, де вони утворюються, отримав криву залежності частоти зливів від товщини (крива Россі). Показав (1934), що космічне випромінювання містить м'яку і жорстку компоненти. У 1942 запропонував метод запізнілих збігів для визначення середнього часу життя мюона. Встановив існування первинних частинок у космічних променях з енергією 1020 еВ. Довів існування «сонячного вітру». Один з перших виявив джерела рентгенівського випромінювання в космосі (1962).
Член Національної АН США (1950). Медалі Е. Грессона (1974), Б. Румфорда (1976) та ін.