Саха Мегнад (6.10.1894-16.02.1956) — індійський фізик і астрофізик, член Національної АН. Народився в Скоратали (тепер Бангладеш). Закінчив Калькуттський університет (1915), де працював у 1916 — 23 (з 1921 — професор). У 1923 —38 — професор Аллахабадського унів., у 1938 —55 — Калькуттського. Засновник (1951) і директор Інституту ядерної фізики в Калькутті.
Роботи в галузі термодинаміки, статистичної механіки, астрофізики, фізики космічних променів, випромінювання іоносфери, геофізики, теорії випромінювання, ядерної фізики. Розробив іонізаційну теорію (теорія Саха), яка стала основою для вивчення зоряних атмосфер. Запропонував у 1920 формулу, що визначає ступінь термічної іонізації в газі (формула Саха). Записав рівняння, що встановлює залежність ступеня поверхневої іонізації від температури поверхні металу, його роботи виходу і потенціалу іонізації іонізованих атомів (рівняння Ленгмюра — Саха).
Засновник різних індійських наукових організацій, активний громадський діяч. Член Лондонського королівського товариства.