Вейцзеккер Карл Фрідріх фон ( народився 28.06.1912) — німецький фізик-теоретик і астрофізик, член Геттінгенської АН. Народився в Кілі. Закінчив Лейпцизький університет (1933), де працював, у 1936 —41—в Інституті фізики кайзера Вільгельма в Берліні, у 1942 — 45 — професор Страсбурзького університету, у 1946 —57 —директор відділу Інституту фізики М. Планка в Геттінгені. У 1957 —69 — професор Гамбурзького університету, з 1970 — директор інституту в Штарнберзі.
Роботи присвячені атомній і -ядерній фізиці, квантовій теорії, єдиній теорії поля, астрофізиці, космології, теорії утворення Сонячної системи і галактик, еволюції зір. Запропонував (1935) напівемпіричну формулу для енергії зв'язку ядра (формула Вейцзеккера). Заклав основи теорії ізомерії атомних ядер (1936). Незалежно від Г. Бете відкрив у 1938 — 39 вуглецево-азотний цикл. У квантовій електродинаміці відомий методом еквівалентних фотонів (метод Вейцзеккера — Вільямса). Автор гіпотези утворення планетної системи (1944).