Одиниці фізичних величин, конкретні фізичні величини, яким за визначенням присвоєні числові значення, що дорівнюють одиниці. Багато одиниць фізичних величин відтворюються мірами, застосовуваними для вимірювань (наприклад, метр, кілограм). Історично спочатку з'явилися одиниці фізичних величин для вимірювання довжини, площі, об'єму, маси, часу, причому в різних країнах розміри одиниць не збігалися. У міру розширення торгівлі, розвитку наук і техніки число одиниць фізичних величин збільшувалося і все більше відчувалася потреба в їх уніфікації і в створенні систем одиниць. У 18 ст. у Франції було запропоновано метричну систему мір, яка здобула міжнародне визнання. На її основі був побудований ряд метричних систем одиниць, застосовуваних у різних областях фізики і техніки. Відбувається подальше впорядкування одиниць фізичних величин на базі Міжнародної системи одиниць (СІ).
Одиниці фізичних величин поділяються на системні, тобто такі, що входять у яку-небудь систему одиниць, і позасистемні одиниці (напр., мм рт. ст., кінська сила, електрон-вольт). Системні одиниці поділяються на основні, вибирані довільно (метр, кілограм, секунда та ін.), і похідні, що утворюються за рівняннями зв'язку між фізичними величинами (ньютон, джоуль тощо). Для зручності вираження різних кількостей якої-небудь величини, у багато разів більших або менших за одиниці фізичних величин, застосовуються кратні одиниці і дольні одиниці. У метричних системах одиниць кратні і дольні одиниці (за винятком одиниць часу і кута) утворюються множенням системної одиниці на 10n, де n — ціле додатне або від'ємне число. Кожному з цих чисел відповідає один з десяткових приставок, прийнятих для утворення назв кратних і дольних одиниць.
Одиниці фізичних величин поділяються на системні, тобто такі, що входять у яку-небудь систему одиниць, і позасистемні одиниці (напр., мм рт. ст., кінська сила, електрон-вольт). Системні одиниці поділяються на основні, вибирані довільно (метр, кілограм, секунда та ін.), і похідні, що утворюються за рівняннями зв'язку між фізичними величинами (ньютон, джоуль тощо). Для зручності вираження різних кількостей якої-небудь величини, у багато разів більших або менших за одиниці фізичних величин, застосовуються кратні одиниці і дольні одиниці. У метричних системах одиниць кратні і дольні одиниці (за винятком одиниць часу і кута) утворюються множенням системної одиниці на 10n, де n — ціле додатне або від'ємне число. Кожному з цих чисел відповідає один з десяткових приставок, прийнятих для утворення назв кратних і дольних одиниць.