Загальній увазі надали свою нову розробку російські фізики. Група вчених Фізичного інституту імені Лебедєва РАН винайшла прилад, що слугує засобом для виготовлення нанопорошку, який містить оксиди вуглецю і різних металів. Використовувати такі нанопорошки можна для створення фільтрів, барвників, тканин з антибактеріальною дією, поліграфічних матеріалів.
Провідний фахівець - доктор фізичних наук Мішик Казарян. Вченим вдалося сконструювати і виготовити прилад для отримання акустоплазмового розряду в рідині. Це явище являє собою утворення електричного розряду великої потужності. Через дію зовнішнього ультразвукового «опромінення» суттєво змінюються властивості плазми розряду. Внаслідок цього ми спостерігаємо прискорене перенесення частинок електронів.
Якщо уявити, що розряд являє собою перенесення заряджених частинок. Цей процес відбувається між електродами, що перебувають у рідині, що впливає на тип переносників частинок. Такими переносниками можуть бути лише іони металів, які безпосередньо входять до складу матеріалу електродів. З цього металу утворюються наночастинки, які в процесі осідають у рідині. Такий метод, за словами Миколи Буличева, провідного співробітника ФІАН, є ключовим в отриманні нанопорошку. Використовуючи певний метал, можна створити електроди і отримати в підсумку наночастинки його оксиду.
Розмір подібних частинок надзвичайно малий. Залежно від різних металів він може досягати 100-250 нанометрів, а при використанні очищених металів до 5-7 нанометрів. Отримані наночастинки, містять на своїй поверхні велику кількість некомпенсованих хімічних зв'язків, що дозволяє їм з величезною активністю взаємодіяти з різними хімічними речовинами і вступати в реакції
Вчені бачать використання таких наночастинки у величезному масштабі: від додавання наночастинок оксидів цинку в текстиль для виробництва антибактеріальних тканин, до виготовлення приладів з особливою світловипромінювальною властивістю