Александров Кирило Сергійович

Александров Кирило Сергійович ( народився 09.01.1931) — радянський фізик, член-кореспондент АН СРСР (1972). Народився в Ленінграді. Закінчив Ленінградський електротехнічний інститут (1954). У 1954—58 працював в Інституті кристалографії АН СРСР. З 1958 працює в Інституті фізики імені Л.В. Кіренського Сиб. відд. АН СРСР (Красноярськ) (з 1968 — заступник директора). З 1971 — також професор Красноярського університету. Роботи стосуються кристалографії і кристалофізики (пружність анізотропних середовищ, фізика сегнетоелектриків, фазові переходи в кристалах). Розвинув єдиний підхід до однорідних і анізотропних твердих тіл з позицій симетрії. Здійснив перші ультразвукові дослідження поширення пружних хвиль у кристалах, вивчив явища внутрішньої конічної рефракції, обертання площини поляризації пружних хвиль, відбиття і заломлення хвиль на межі поділу двох анізотропних середовищ, отримав пружні хвилі, поляризовані по колу. Дослідив пружні властивості породоутворюючих мінералів і гірських порід. З'ясував механізми виникнення спонтанної поляризації для низки сімейств сегнетоелектриків, виконав дослідження переходів типу зміщення, аналіз можливих фазових переходів у сімействі перовскітів. Передбачив існування нового сімейства сегнетоелектриків.