Авогадро Амедео (9.08.1776 - 9.07.1856) — італійський фізик і хімік, член Туринської АН (1819). Народився в Турині. Здобув юридичну освіту. У 1800 почав самостійно вивчати фізику і математику. З 1806 — демонстратор у коледжі при Туринській академії, з 1809 — професор у коледжі Верчеллі, у 1820 — 22 і 1834 —50 —завідувач кафедри математичної фізики Туринського університету.Основні фізичні роботи присвячені молекулярній фізиці. Уже першими своїми дослідженнями в цій галузі заклав основи молекулярної теорії, висунувши в 1811 молекулярну гіпотезу в «Нарисі методів визначення ` відносних мас елементарних молекул тіл і пропорцій, за якими вони входять до сполук».
Відкрив у 1811 важливий для фізики і хімії закон, за яким у рівних об'ємах різних газів за однакових умов міститься однакова кількість молекул (закон Авогадро). Виходячи зі свого закону, розробив метод визначення молекулярної і атомної ваги. Автор чотиритомної праці «Фізика вагових тіл, або трактат про загальну конституцію тіл» (1837 — 41), яка була першим посібником з молекулярної фізики.