Бабіне Жак (5.03.1794-21.Х 1872) — французький фізик і астроном, член Паризької АН (1840). Народився в Люзіньяні. Після закінчення Політехнічної школи був професором у Фонтенелі-Конт, з 1820 — Колеж Луї-ле-Гран (Париж), з 1841 працював у Бюро довгот.
Роботи стосуються оптики, магнетизму, молекулярної фізики. Удосконалив повітряний насос, побудував гігрометр (1824), гоніометр, полярископ. В оптиці відомий «принципом Бабіне», що стосується дифракції від багатьох отворів. Уперше застосував лінзу коліматора (1839) і запропонував насадку на тубус поляризаційного мікроскопа (компенсатор Бабіне). Удосконалив спектрограф (спектрограф Бабіне — Бунзена). Досліджував подвійне променезаломлення, фраунгоферові лінії, вплив руху Землі на інтерференцію світла. Першим припустив (1829), що певна хвиля світла може бути еталоном довжини. Популяризатор науки.