Брюстера закон, співвідношення між показником заломлення n діелектрика і таким кутом падіння φ на нього природного (неполяризованого) світла, при якому відбите від поверхні діелектрика світло повністю поляризоване. При цьому відбивається тільки компонента Es електричного вектора світлової хвилі, перпендикулярна площині падіння, тобто паралельна поверхні розділу, а компонента Еp, що лежить у площині падіння, не відбивається, а заломлюється (рис. ).
Це відбувається за умови tg φ = n. Кут φ називається кутом Брюстера. Оскільки в силу закону заломлення sin φ/sin r = n (r — кут заломлення), то із Брюстера закону випливає, що cos φ = sin r або φ+r=90°, тобто кут між відбитим і заломленим променями становить 90°. Брюстера закон встановлений англійським фізиком Д. Брюстером (D. Brewster) у 1815. Брюстера закон можна отримати з формул Френеля для проходження світла через межу двох діелектриків. Найпростіше фізичне тлумачення Брюстера закону полягає в такому: електричне поле падаючої хвилі викликає в діелектрику коливання електронів, напрямок яких збігається з напрямком електричного вектора заломленої хвилі Eпрел. Ці коливання збуджують на поверхні розділу відбиту хвилю Евідб, що поширюється від діелектрика. Але лінійно коливний електрон не випромінює в напрямку своїх коливань. Т. о., у відбитій хвилі коливання електричного поля (Es)відб відбуваються тільки в площині, перпендикулярній площині падіння. Як показали спеціальні досліди, Брюстера закон виконується недостатньо строго, а саме: при падінні світла під кутом φ відбите світло виявляє слабку еліптичну поляризацію, а це означає, що електричне поле відбитої хвилі містить і компоненту (Ep)відб у площині падіння. Невеликий відхил від Брюстера закону пояснюється існуванням дуже тонкого перехідного шару на відбивній поверхні розділу двох середовищ, де n1 переходить у n2 швидкою неперервною зміною, а не стрибком.