Бар'яхтар Віктор Григорович (народився 9.08.1930) — радянський фізик-теоретик, академік АН УРСР (1978). Народився в Маріуполі (нині Жданов). Закінчив Харківський університет (1953). У 1954 — 73 працював у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР, у 1973 — 82 — завідувач відділу і в 1975 —78 — заступник директора Донецького фізико-технічного інституту АН УРСР, з 1982 — завідувач відділу Інституту теоретичної фізики АН УРСР.
Основні дослідження присвячені магнетизму, фізиці металів, фізиці плазми, надпровідності. Спільно з О. І. Ахієзером і С. В. Пелетмінським передбачив магнітоакустичний резонанс (1956). Розвинув квантову теорію термогальваномагнітних явищ у металах і напівпровідниках (1963 — 65). Побудував теорію релаксаційних, високочастотних процесів і явищ перенесення у феромагнетиках (1959 — 62) і в антиферомагнетиках (1972 — 75). Уперше дослідив взаємодію магнонів з дислокаціями в реальних кристалах (1965). Запропонував новий механізм релаксаційних процесів у плазмі в магнітному полі (1964). Побудував теорію нелінійної залежності температури надпровідного переходу та інших термодинамічних характеристик надпровідника від тиску і концентрації домішок (1964 — 70), теорію релаксаційних процесів у надпровідниках. Виконав дослідження з динаміки циліндричних магнітних доменів (1972 — 77). Передбачив утворення доменної структури в околі фазових переходів I роду.
Державна премія УРСР (1971). Премія К. Д. Синельникова (1978). З 1982 — академік-секретар Відділення фізики і астрономії АН УРСР.