Бом Девід Джозеф (народився 20.12.1917) — американський фізик-теоретик. Народився в Уїлкс-Баррі. Закінчив коледж у Пенсільванії (1939). У 1943 здобув ступінь доктора філософії Каліфорнійського університету (Берклі). У 1943—46 працював у Радіаційній лабораторії Каліфорнійського університету, у 1946—51 — у Принстоні, у 1951—55 — професор університету в Сан-Паулу (Бразилія), у 1957—61 — у Бристольському університеті (Англія). З 1961 — професор Лондонського університету.
Роботи присвячені квантовій теорії, спеціальній теорії відносності, фізиці твердого тіла, розділенню ізотопів, теорії плазми, топології та геометрії «простору — часу». Вивів (1949) рівняння для швидкої дифузії частково іонізованого газу крізь магнітне поле (дифузія Бома). Незалежно від О. І. Ахієзера та Я. Б. Файнберга передбачив (1949) пучкову нестійкість у газорозрядній плазмі, дав детальну теорію плазмових коливань. Разом з Д. Пайнсом вказав (1953) на наявність збуджень у металах, які назвав плазмонами. Займається також філософськими питаннями фізики.