Чандрасекар Субраманьян ( народився 19.10.1910) — американський фізик-теоретик
і астрофізик, член Національної АН (1955). Народився в Лахорі (Індія). Закінчив Президентський коледж у Мадрасі (1930). У 1933 — 37 працював у Кембриджському університеті, з 1937 — у Чиказькому (з 1944 — професор).
Роботи стосуються теоретичної астрофізики і магнітогідродинаміки, зокрема вивчення структури, еволюції та динаміки зір, дослідження їхніх атмосфер, гідродинамічної та гідромагнітної стійкості, розрахунків моделей зір, походження космічних променів, фізики космосу.
Розробив теорію внутрішньої будови білих карликів, визначив верхню межу їхньої маси (межа Чандрасекара), встановив обернену залежність між масою і радіусом білих карликів. Багато зробив для розуміння внутрішньої будови зір та їхніх атмосфер, динаміки гравітаційних взаємодій між зорями у скупченнях і галактиках.
Член низки академій наук, зокрема Індійської АН. Медалі Б. Румфорда (1957), Г. Дрейпера (1971), Королівська медаль (1962) та ін.