Чедвік, Чадвік Джеймс (20.10.1891-24.07.1974) — англійський фізик-експериментатор, член Лондонського королівського товариства (1927). Народився в Боллінгтоні. Закінчив Манчестерський і Кембриджський університети. У 1923 — 35 викладав у Кембриджському університеті і був заступником директора Кавендішської лабораторії, у 1935—48 — професор Ліверпульського університету, у 1948 — 58 очолював Гонвілл-і-Кіз-коледж Кембриджського університету.
Роботи в галузі радіоактивності та ядерної фізики. У 1914 відкрив неперервний спектр енергії бета-випромінювання. У 1920 досліджував розсіяння альфа-частинок ядрами платини, срібла і міді та безпосередньо виміряв заряди ядер, чим остаточно підтвердив теорію атома Резерфорда і висновок про те, що заряд ядра дорівнює порядковому номеру елемента. У 1932, досліджуючи випромінювання, що виникають при опроміненні берилію альфа-частинками, показав, що воно є потоком електрично нейтральних частинок — нейтронів (Нобелівська премія, 1935).
Досліджував штучне перетворення елементів під дією альфа-частинок (разом з Е. Резерфордом) і утворення електронно-позитронних пар гамма-квантами (разом з П. Блекеттом і Дж. Оккіаліні). У 1934 разом з М. Гольдхабером уперше виявив розщеплення ядра під дією гамма-квантів (ядерний фотоефект), бомбардуючи гамма-квантами енергії 2,62 МеВ, вони розщепили дейтрон, передбачили бета-розпад нейтрона. Дослідження присвячені також здійсненню ланцюгової ядерної реакції поділу. Один з перших розрахував критичну масу урану-235.
Член низки академій наук. Медалі Д. Юза (1932), Коплі (1950), М. Фарадея (1950), Б. Франкліна (1951).