Дуен Вільям (17.02.1872-7.03.1935)- американський фізик, член Національної АН (1920). Народився у Філадельфії. Закінчив Пенсільванський (1892) та Гарвардський (1893) університети, у 1897 здобув ступінь доктора філософії в Берлінському університеті. У 1893 —95 — асистент Гарвардського університету, у 1898 —1907 — професор Колорадського. У 1907—12 — працював у Паризькому університеті, з 1913 — у Гарвардському (у 1917 — 34 — професор).
Роботи присвячені дослідженню радіоактивності, рентгенівських променів, квантової теорії, електромагнетизму, фізичної хімії, біофізики. Вимірював заряд частинок альфа- і бета-променів. У 1915 встановив закон, що визначає короткохвильову межу неперервного спектра рентгенівських променів (закон Дуена — Ханта). Використовував рентгенівські промені для лікування раку. Побудував квантову теорію дифракційної ґратки. Виявив (1923) зв'язок між імпульсом речовини і своєрідним хвильовим числом (рівняння Дуена). Розробив метод визначення сталої Планка.