Джинс Джеймс Гопвуд (11.09.1877-16.09.1946) — англійський фізик і астрофізик, член Лондонського королівського товариства (1906). Народився в Лондоні. Закінчив Кембриджський університет (1900), працював там же у 1901-04 і 1910-12; у 1905-09 — професор Прінстонського університету, у 1923—44 — науковий співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон (США); у 1924-29 і 1934-39 — професор Королівського інституту (Лондон).
Основні фізичні дослідження присвячені кінетичній теорії газів і теорії теплового випромінювання. Широкою популярністю свого часу користувалася його праця «Динамічна теорія газів», яка витримала кілька видань (перше в 1904). У теорії теплового випромінювання абсолютно чорного тіла, використавши метод Релея рівномірного розподілу енергії, вивів у 1905 формулу для густини енергії (закон Релея — Джинса). Ця формула, побудована на основі класичної фізики, виявилася незастосовною до всього спектра випромінювання, вона не суперечила експерименту лише у випадку довгих хвиль. Праці Джинса присвячені також квантовій теорії, математичній теорії електрики та магнетизму, теоретичній механіці, теорії відносності.
Астрофізичні дослідження Джинса стосувалися фігур рівноваги обертових рідких тіл, будови та еволюції зір і їхніх систем, походження Сонячної системи. У 20—30-ті роки широку відомість здобула його космогонічна гіпотеза походження нашої планетної системи. Згідно з цією гіпотезою Сонячна система утворилася внаслідок того, що інша зоря, проходячи близько від Сонця, вирвала з нього сигароподібний згусток матерії, який після розпаду на частини дав «життя» планетам. Неспроможність цієї «катастрофічної гіпотези» довів радянський вчений М. М. Парійський.
Джинс був одним з лідерів кембриджської школи сучасного фізичного ідеалізму. Написав багато науково-популярних книг.
Королівська медаль (1919), медаль Б. Франкліна (1931) та ін.