Еддінгтон Артур Стенлі (28.12.1882—22.02.1944) — англійський астрофізик і фізик, член Лондонського королівського товариства (1914). Народився в Кенделі. Закінчив Манчестерський (1902) і Кембриджський (1905) університети. У 1906—13 працював у Гринвіцькій обсерваторії, у 1913—44 — професор Кембриджського університету і 1914—44 — директор університетської обсерваторії.
Роботи присвячені вивченню руху зір та їхньої внутрішньої структури, теорії відносності, теорії гравітації, квантовій теорії. Перший розрахував моделі зір, що перебувають у стані променистої рівноваги. Дотримувався гіпотези, що зорі складаються з плазми. Визначив час «життя» Сонця і температуру його надр, обчислив межу для маси зорі, дослідив природу білих карликів. У 1920 висунув ідею пояснення енергії зір термоядерними реакціями синтезу гелію з водню. Встановив (1924) залежність між масою і світністю зір.
У 1919 вперше експериментально виявив відхилення світла зорі в полі тяжіння Сонця, передбачене А. Ейнштейном у загальній теорії відносності. Перший теоретично визначив сталу тонкої структури.
Член багатьох академій наук і наукових товариств, зокрема іноземний член - кореспондент АН СРСР (1923). У 1938-44-президент Міжнародного астрономічного союзу, у 1930—32— Лондонського фізичного товариства.