Гокінг Стівен Вільям (народився 8.01.1942) — англійський фізик-теоретик, член Лондонського королівського товариства (1974). Народився в Оксфорді. Закінчив Оксфордський університет. З 1965 працює в Кембриджському університеті (з 1977 — професор).
Роботи присвячені загальній теорії відносності, зокрема
просторово-часовим сингулярностям, теорії гравітації, теоретичній астрофізиці (гравітаційний колапс, чорні діри), математичній фізиці. Спільно з Дж. Еллісом показав, що широкий клас однорідних космологічних моделей повинен бути сингулярним. У 1966 — 67 розробив нові методи, які дали змогу встановити, що будь-яка правдоподібна загальнорелятивістська космологія повинна мати сингулярність. У 1969 спільно з Р. Пенроузом довів найсильнішу з усіх теорем про сингулярності певного широкого класу (теорема Гокінга — Пенроуза).
Розробив серію доведень, які встановили, що в загальній теорії відносності чорні діри (у вакуумі) описуються метрикою Керра; топології, відмінні від сферичної, не можуть мати місця; енергія, що випромінюється при злитті двох чорних дір в одну, повинна підлягати певному обмеженню. Встановив (1971—72) другий закон динаміки чорних дір. Передбачив (1974) квантовий процес «випаровування» чорних дір. Досліджував утворення гелію у Великому вибуху, можливість існування чорних дір у подвійних зоряних системах, детектори гравітаційних хвиль.
Медалі А. Еддінгтона (1975), Дж. Максвелла (1976), Д. Юза (1976). А. Ейнштейна (1978).