Запас стійкості, визначає ступінь віддаленості величини навантажень, що діють на конструкцію, від їхніх граничних, критичних значень, при яких відбувається втрата стійкості і несуча здатність конструкції вичерпується (див. Стійкість пружних систем). Відношення критичного навантаження до фактично діючого на конструкцію називається коефіцієнтом запасу стійкості. Вибір належного запасу стійкості ускладнений тим, що неможливо точно врахувати ряд факторів, що впливають на величину критичних навантажень. Наприклад, для найповніше вивченого випадку — втрати стійкості поздовжньо стисненим стрижнем — такими факторами є нецентральність прикладання навантаження, початкова кривизна стрижня і неоднорідність матеріалу. При розрахунку реальних умов роботи конструкцій вплив додаткових факторів зазвичай компенсують введенням поправочного коефіцієнта, що враховує ймовірність наявності дефектів.