Баротропне явище полягає в тому, що в системах рідина — рідина (рідина — газ або газ — газ) за великих тисків і певних температур співіснуючі фази міняються місцями: та, що перебуває зверху (в полі тяжіння) менш густа за звичайних умов фаза, стає важчою й осідає вниз. Баротропне явище відбувається внаслідок того, що при збільшенні тиску раніше різні питомі об'єми фаз стають рівними; фаза, що містить більшу кількість компонента з більшою молярною масою, стає важчою й тоне в іншій фазі.
Уперше баротропне явище спостерігав нідерландський фізик Х. Камерлінг-Оннес в системі водень (рідина) — гелій (газ): за температури 20,1 К і тиску 49 атм. газова фаза опускалася під рідку. В області рівноваги в системі газ — рідина баротропне явище виявлено в системах аміак — азот (за температури 180 К і тиску 1800 атм.), аміак — азот-водень (за тиску 3500—3700 атм. і температури 170 К) та ін. У потрійних системах у разі трифазної рівноваги з двома рідкими фазами спостерігається баротропне явище між ними (системи метанол — толуол, ацетон — анілін та ін.).