Епплтон Едвард (6.09.1892-21.04.1965) — англійський фізик, член Лондонського королівського товариства (1927). Народився в Бредфорді. Закінчив Кембриджський університет (1913). У 1920—24 — асистент демонстратора Кавендіської лабораторії, у 1924—36 — професор Лондонського університету, 1936 —39 — Кембриджського, 1939—49 — секретар Департаменту наукових і технічних досліджень. З 1949 — ректор Единбурзького університету.
Основні роботи стосуються радіофізики, головним чином дослідження поширення і згасання радіохвиль. Експериментально досліджував явища відбиття радіохвиль в атмосфері. У 1924 відкрив іоносферу, у 1926 виявив верхній відбивний шар Е в іоносфері (так званий шар Епплтона), постульований у 1902 О. Хевісайдом. Вивчав густину іонізації різних відбивних шарів у верхній атмосфері, розробив у 1927 магнітоіонну теорію іоносфери. Зробив внесок у розвиток радара.
Нобелівська премія (1947).