Естерман Іммануель (31.03.1900-3.03.1973) — німецький фізик-експериментатор. Народився в Берліні. Закінчив Гамбурзький університет (1921), де працював до 1933. У 1933 — 50 — у Технологічному інституті Карнегі в Піттсбурзі (з 1945 — професор), у 1950 — 55 — директор відділу Військово-морської дослідницької лабораторії (Вашингтон), 1955 — 59 — дослідник-координатор і у 1959 — 64 — директор досліджень (Лондон).
Дослідження присвячені молекулярним пучкам, фізиці твердого тіла, фізиці низьких температур, надпровідності. Спільно з О. Штерном спостерігав (1929) дифракцію атомних пучків і виміряв (1933 — 34) магнітний момент дейтрона.