Евальд Пауль ( народився 23.01.1888) - німецький фізик. Народився в Берліні. Навчався в Кембриджському, Геттінгенському і Мюнхенському університетах. У 1921—37 — професор Політехнічної школи в Штутгарті, у 1937 — 39 працював у Кембриджському університеті, у 1939 — 49 — у Королівському університеті в Белфасті, 1949 — 59 — професор Бруклінського політехнічного інституту.
Основні дослідження в галузі фізики кристалів і рентгенівських променів. У 1912 побудував теорію поляризації діелектричних кристалів, у 1916 — динамічну теорію інтерференції рентгенівських променів. Запропонував (1921) метод обчислення сталої Маделунга (метод Евальда).
Член низки академій наук і наукових товариств. У 1960—63 — президент Міжнародного союзу кристалографів. Медаль М. Планка (1978).