Стокс Джордж Габріель (13.08.1819-1.02.1903) — англійський фізик і математик, член Лондонського королівського товариства (1851). Секретар у 1854-85, президент — 1885-90. Народився в Скрині (Ірландія). Закінчив Кембриджський університет (1841), з 1849 — професор цього університету.
Праці стосуються гідродинаміки, оптики, спектроскопії, математичної фізики. Розробив (1845) теорію в'язкості рідин, математичну теорію руху в'язкої рідини (рівняння Нав'є — Стокса). Вивів у 1851 формулу, що визначає силу опору, яка діє на тверду кулю при її повільному рівномірному поступальному русі в необмежено в'язкій рідині (закон Стокса), заклавши тим самим основи наукової гідродинаміки. У галузі оптики досліджував аберацію світла, кільця Ньютона, інтерференцію і поляризацію світла, спектри, люмінесценцію. У 1845—46 побудував теорію аберації, виходячи з гіпотези про повне захоплення ефіру Землею, що рухається. У 1852 встановив, що довжина хвилі фотолюмінесценції більша за довжину хвилі збуджувального світла (правило Стокса). Вивчав варіації гравітації. Дав перше теоретичне уявлення про походження рентгенівських променів.
Член Паризької АН. Медалі Коплі (1851, 1903), Б. Румфорда (1852).