Ейхенвальд Олександр Олександрович (4.01.1864—1944) — російський фізик, академік АН УРСР (1919). Народився в Петербурзі. Закінчив Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення (1888). У 1897 здобув ступінь доктора філософії в Страсбурзькому університеті. З 1897 працював у Московському інженерному училищі (у 1905—08 — директор), одночасно викладав в інших вишах Москви, зокрема в Московському університеті (1906—11 і 1917-20). З 1920 жив за кордоном.
Роботи присвячені електриці, оптиці, акустиці. Перший експериментально встановив у 1903 існування магнітного поля при русі наелектризованих тіл і точними вимірюваннями довів еквівалентність конвекційних струмів і струмів провідності, а також перший дослідним шляхом виявив існування магнітного поля струму зміщення (дослід Ейхенвальда). У 1908 з'ясував питання про природу повного внутрішнього відбиття світла. Відомий як блискучий лектор і першокласний демонстратор, автор підручників «Електрика» та «Теоретична фізика».