Одним із маловивчених природних феноменів є кульова блискавка. Перша згадка про це явище датується VI століттям у писаннях єпископа Григорія Турського.Відтоді накопичено десятки тисяч різноманітних свідчень очевидців про зустріч із кульовою блискавкою.
Кульова блискавка – це природна електрика, що існує у вигляді блискавки кулястої, грушоподібної або овальної форми, яка має яскравість світіння, еквівалентну лампочці потужністю 60-100 Ват. Світіння кульової блискавки має широку колірну гаму, однак переважають відтінки жовтого, оранжевого та червоного. Колір може бути неоднорідним, а також може змінюватися протягом «життя» блискавки, яке зазвичай не перевищує 10 секунд. Значення діаметра кульових блискавок лежить у діапазоні від 5 до 30 см. Швидкість руху блискавки менша за 1,0 м/с. За даними вчених, температура кульової блискавки перебуває в діапазоні від 100 до 1400°С. Однак очевидці цього явища не відзначали жодного підвищення температури поблизу блискавки. Вченими встановлено, що, незважаючи на розмір, форму та колір кульової блискавки, її маса не перевищує 7 грамів. Поведінка кульової блискавки непередбачувана. У деяких випадках кульова блискавка безшумно зникає, в інших вона «вибухає» із досить гучним хлопком, іноді призводячи до руйнування розташованого поблизу об'єкта. Виникнувши поблизу людини, блискавка може як переміщатися, не наближаючись до неї, так і «атакувати». Результатом такої «атаки» можуть бути травми як сумісні, так і не сумісні з життям. Однією із загадок кульової блискавки є те, що труп убитої блискавкою людини довгий час не задубіває і не розкладається. Існує думка, що при зустрічі з кульовою блискавкою слід уникати різких рухів. Раніше передбачалося, що кульові блискавки можуть виникати лише під час грози, однак блискавки також помічали в ясну сонячну погоду. На даний момент існує понад 100 теорій походження кульових блискавок.
Згідно з основним припущенням про кульову блискавку, вона є об'єктом складної структури, утвореним випадково поєднаними частинками вуглецю. У цього об'єкта, за рахунок фрактальності, велика площа поверхні та низька густина. Це сприяє переміщенню блискавки в повітрі та відносно тривалій підтримці енерговиділення при неінтенсивному окисленні, тобто «життю» кульової блискавки.
Незважаючи на те, що багато вчених (Д. Тернер, Д. Абрахамсон, Д. Дінніс, Б. Смирнов, І. Стаханов, І. Ім'янітов, Д. Тихий та ін.) намагалися розгадати «таємницю» природи кульової блискавки, остаточної відповіді досі отримано не було.