Франк-Каменецький Давид Альбертович (03.08.1910-2.06.1970) - радянський фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук. Народився у Вільнюсі. Закінчив політехнічний інститут. У 1935 — 56 працював в Інституті хімічної фізики АН СРСР, з 1956 — в Інституті атомної енергії імені І. В. Курчатова. Був професором Московського фізико-технічного інституту.
Роботи присвячені фізиці горіння і вибуху, хімічній кінетиці, хімічній технології, астрофізиці, фізиці плазми. Розвинув теорію подібності процесів виділення і відведення енергії. Разом з іншими виконав дослідження зі створення теорії самозаймання газових сумішей. Вперше чітко сформулював задачу про нагрів плазми за рахунок дисипації хвиль, збуджуваних у ній зовнішнім джерелом коливань. Досліджував нестійкість плазми при електронному циклотронному нагріві, плазмові явища в твердому гелі. Ідеї Франка-Каменецького відіграли значну роль у становленні фізики плазми. Передбачив (1960) магнітозвуковий резонанс.
Тричі лауреат Державної премії СРСР.