Гальбан Ганс (26.01.1908-28.02.1964)-фізик-експериментатор. Народився в Лейпцигу. Закінчив Цюрихський університет. У 1935 працював в Інституті радію (Париж) з І. Жоліо-Кюрі, у 1936 — в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені у Н. Бора, 1937—40 — у Колеж де Франс з Ф. Жоліо-Кюрі. У період війни працював у Кавендішській і Монреальській лабораторіях, після війни — в Оксфордському університеті. З 1955 — професор Паризького університету, з 1959 — Нормальної школи.
Роботи в галузі ядерної фізики і ядерної техніки. Незалежно від інших відкрив (1936) дифракцію нейтронів. У 1939 разом з Ф. Жоліо-Кюрі і Л. Коварські виявив випускання вторинних нейтронів при поділі ядер урану (більше одного) і постулював ланцюгову ядерну реакцію. З Л. Коварські отримав (1940) докази того, що в системі уран — важка вода можлива ланцюгова ядерна реакція, запропонував для регулювання ланцюгового процесу використовувати рухомий кадмієвий стрижень. Досліджував властивості повільних нейтронів, фоторозщеплення дейтрона, ядерні рівні.