Грибов Володимир Наумович (народився 25.03.1930) — радянський фізик-теоретик, член-кореспондент АН СРСР (1972). Народився в Ленінграді. Закінчив Ленінградський університет (1952). У 1954—71 працював у Ленінградському фізико-технічному інституті АН СРСР, з 1971 — в Інституті ядерної фізики імені Б. П. Константинова АН СРСР (Гатчина) і з 1968 — професор Ленінградського університету.
Роботи стосуються фізики елементарних частинок і квантової теорії поля. Заклав основи методу комплексних моментів і сформулював найхарактерніші риси теорії. Зробив низку передбачень щодо поведінки перерізів розсіяння високоенергетичних частинок, зокрема теоретично обґрунтував (1961) збільшення радіуса сильної взаємодії частинок при зростанні їхньої енергії. Незалежно від Д. В. Волкова встановив явище «змови» полюсів Редже (1962). Премія Л. Д. Ландау (1971).