Кайзер Генріх Густав Йоганнес (16.03.1853 —14.10.1940) — німецький фізик-експериментатор. Народився в Бінгені. У 1873—79 навчався в Страсбурзькому, Мюнхенському і Берлінському університетах. У 1879 здобув ступінь доктора філософії в Берліні у Г. Гельмгольца. У 1878 — 85 працював у Фізичному інституті в Берліні, 1885—94 — професор Вищої технічної школи в Ганновері, у 1894—1920 — Боннського університету і директор Інституту фізики.
Дослідження стосуються переважно спектроскопії. Разом з К. Рунге встановив спектральні серії багатьох елементів, зокрема лужних і лужноземельних елементів. Створив систему точних нормувальних одиниць для вимірювання довжин хвиль і з високою точністю визначив довжини хвиль спектральних ліній багатьох елементів, зокрема ліній заліза, благородних газів та інших найпростіших спектрів.
Здійснив відокремлення істинних спектральних ліній елементів від ліній, що належали забрудненням. Опрацював і систематизував величезну кількість спектрів різних хімічних елементів. Заклав основи атомної спектроскопії. Автор відомого багатотомного довідника зі спектроскопії.
Член Лондонського королівського товариства (1911) і Петербурзької АН (1902).