Бора постулати, два основні припущення, які вивів у 1913 данський фізик Н. Бор (N. Bohr) для пояснення (у межах моделі атома Резерфорда) стійкості атома і спектральних закономірностей: існування стаціонарних станів атома, що відповідають дискретному ряду дозволених значень Εi(i=1, 2,3,...) його енергії, зміна якої пов'язана з квантовим (стрибкоподібним) переходом з одного стаціонарного стану в інший (1-й постулат); умова частот v електро-магнітного випромінювання при випромінювальному квантовому переході атома зі стану з енергією Εi у стан з енергією Εk:Εi-Εk = hv (2-й постулат). Бора постулати лягли в основу теорії атома Бора, вони здобули теоретичне обґрунтування в квантовій механіці.