Кокрофт Джон Дуглас (27.05.1897—18.09.1967) — англійський фізик, член Лондонського королівського товариства (1936). Народився в Тодмордені. Навчався в Манчестерському університеті, закінчив (1924) Кембриджський університет. З 1925 працював у Кавендішській лабораторії в Е. Резерфорда, з 1934 очолював Мондівську лабораторію Лондонського королівського товариства, водночас викладав (1929—46) у Кембриджському університеті (з 1939 — професор). В 1946—59 очолював дослідницький атомний центр у Гарвеллі, в 1959—65 — очільник Черчиллівського коледжу в Кембриджі.
Праці присвячені ядерній фізиці, прискорювальній техніці, атомній енергетиці, проблемі термоядерного синтезу. Перші дослідження стосувалися створення сильних магнітних полів і отримання низьких температур. У 1928 зайнявся проблемою прискорення протонів і в 1932 разом з Е. Уолтоном сконструював високовольтну установку — каскадний генератор (генератор Кокрофта — Уолтона), на якій у квітні 1932 здійснив першу ядерну реакцію зі штучно прискореними протонами — трансмутацію літію. Наступного року вони дослідили низку випадків трансмутації елементів, зумовленої прискореними протонами (Нобелівська премія, 1951). Експериментально довів можливість ядерних реакцій синтезу легких елементів під дією прискорених протонів і дейтронів. Один з винахідників англійського радара. Багато зробив для розвитку ядерної енергетики і розгортання термоядерних досліджень в Англії.
Почесний член низки академій наук, наукових установ і товариств. Медалі Д. Юза (1938), М. Фарадея (1955), У. Кельвіна (1956), Н. Бора (1958), премія «Атом для миру» (1961).