Мілікен Роберт Ендрюс (22.03.1868 —19.12.1953) — американський фізик-експериментатор, член Національної АН (1915). Н. в Моррісоні. Закінчив Оберлінський коледж (1891), продовжував навчання в Колумбійському і Чиказькому університетах, в останньому в 1895 здобув ступінь доктора філософії. У 1896 — 21 працював у Чиказькому університеті (з 1910 - професор), у 1921 - 45 - у Каліфорнійському технологічному інституті. Роботи в галузі атомної фізики, спектроскопії, фізики космічних променів. У 1906 розробив метод крапель, який дав можливість вимірювати заряд окремих електронів, і провів (1910—14) велику кількість дослідів з точного визначення заряду електрона (в 1910 отримав значення 4,891 * 10-10, в 1913 - 4,774* 10-10 електростатичних одиниць). Тим самим експериментально було доведено дискретність електричного заряду і вперше достатньо точно виміряно його величину. Перевірив рівняння Ейнштейна для фотоефекту в галузі видимих і ультрафіолетових променів і визначив сталу Планка (1914). За роботи в галузі елементарних зарядів і фотоелектричного ефекту удостоєний в 1923 Нобелівської премії. Виконав великий цикл досліджень космічних променів, зокрема досліди (1921 — 22) з повітряними кулями з самописними електроскопами на висотах близько 15500 м. У 1925—27 показав, що іонізуюча дія космічного випромінювання зменшується з глибиною, і з певністю підтвердив його позаземне походження, запропонував для нього назву — «космічні промені». Досліджуючи траєкторії космічних частинок та їх викривлення, один з перших встановив складний характер космічних променів, виявивши в них альфа-частинки, швидкі електрони, протони, нейтрони, позитрони і гамма-кванти. Незалежно від С. М. Вернова відкрив широтний ефект космічних променів у стратосфері. У 1916 —18 — президент Американського фізичного товариства. Почесний член багатьох академій наук і наукових товариств, у тому числі іноземний член - кореспондент АН СРСР (1924).