Ерстед Ганс Крістіан (14.08.1777-9.03.1851) — данський фізик, незмінний секретар Данського королівського товариства (з 1815). Народився в Рудкьобінгу (о. Лангеланн). Закінчив Копенгагенський університет (1797). З 1806 — професор цього університету, з 1829 одночасно директор Копенгагенської політехнічної школи.
Роботи присвячені електриці, акустиці, молекулярній фізиці. У 1820 виявив дію електричного струму на магнітну стрілку, що призвело до виникнення нової галузі фізики — електромагнетизму. Ідея взаємозв'язку між різними явищами природи характерна для наукової творчості Ерстеда; зокрема він один із перших висловив (1821) думку, що світло являє собою електромагнітні явища. У 1822 — 23 незалежно від Ж. Фур'є перевідкрив термоелектричний ефект і побудував перший термоелемент. Експериментально вивчав стисливість і пружність рідин і газів, винайшов п'єзометр (1822). Проводив дослідження з акустики, зокрема намагався виявити виникнення електричних явищ за рахунок звуку. Досліджував відхилення від закону Бойля — Маріотта.
Був блискучим лектором і популяризатором, організував у 1824 Товариство з поширення природознавства, створив першу в Данії фізичну лабораторію, сприяв поліпшенню викладання фізики в навчальних закладах країни.
Почесний член багатьох академій наук, зокрема Петербурзької АН (1830).