Зеебек Томас Йоганн (9.04.1770-10.12.1831) — німецький фізик, член Берлінської АН (1814). Народився в Ревелі (тепер Таллінн). Навчався в Берлінському та Геттінгенському університетах, в останньому здобув у 1802 ступінь доктора. Працював в Йені, у 20-х роках в Берліні.
Роботи присвячені електриці, магнетизму, оптиці. Відкрив у 1821 явище термоелектрики (у парі «мідь — вісмут»), побудував термопару і використав її для вимірювання температури. Перший застосував залізні ошурки для визначення форми силових ліній магнітного поля. Вивчав магнітну дію струму, хроматичну поляризацію і розподіл тепла в призматичному спектрі. Виявив поляризаційні властивості турмаліну (1813). Перевідкрив інфрачервоні промені, кругову поляризацію, намагнічування заліза і сталі поблизу провідника зі струмом.
Член Паризької АН (1825).