Кадомцев Борис Борисович ( народився 9.02.1928) — радянський фізик, академік (1970; член - кореспондент 1962). Народився в Панфиловому. Закінчив Московський університет (1951). У 1952-56 працював у Фізико-енергетичному інституті (м. Обнінськ), з 1956 — в Інституті атомної енергії імені І. В. Курчатова (з 1973 — керівник відділу фізики плазми) і завідувач кафедри Московського фізико-технічного інституту.
Роботи стосуються фізики плазми і проблеми керованого термоядерного синтезу, магнітної гідродинаміки, зокрема розробленню теорії механізмів нестійкості плазми в конкретних системах і теорії турбулентної плазми в магнітних пастках. Незалежно від інших передбачив жолобкову нестійкість розрідженої плазми, розробив основи теорії слабкої турбулентності, що враховує розсіяння хвиль на частинках і так звані процеси розпаду хвиль. Теоретично пояснив ряд явищ нестійкості в системах для утримання плазми і запропонував методи для придушення нестійкості. За участь у дослідженні нестійкості високотемпературної плазми в магнітному полі і створенні методу її стабілізації «магнітною ямою» удостоєний у 1970 Державної премії СРСР. У 1960 разом з О. В. Недоспасовим показав, що нестійкість слабоіонізованої плазми газового розряду зумовлена розвитком гвинтової нестійкості, і запропонував теорію, яка точно передбачає величину критичного поля і швидкість аномальної дифузії при полях вище критичного (теорія гвинтової нестійкості Кадомцева — Недоспасова). Роботи також присвячені вивченню стійкості радіаційних поясів Землі, нелінійних хвильових процесів, перенесенню випромінювання, поведінки речовини в надсильних магнітних полях.
Почесний член Шведської АН.