Мушенбрук Пітер ван (14.03.1692 — 19.09.1761) — голландський фізик. Народився в Лейдені. Закінчив Лейденський університет (1715). Був професором Дуйсбурзького (1719—23). Утрехтського (1723-40) і з 1740-Лейденського університетів.
Роботи присвячені електриці, теплоті й оптиці. У 1745 незалежно від Е. Клейста винайшов перший конденсатор — лейденську банку і провів з нею низку дослідів. Першим звернув увагу на фізіологічну дію електричного розряду. Здійснив перші експериментальні дослідження теплового розширення твердих тіл, яке він реєстрував за допомогою винайденого (1731) пірометра, у 1747 використав його як термометр для вимірювання температури плавлення деяких металів. Досліджував вибіркове поглинання різних кольорів у повітрі, міцність будівельних матеріалів. Дав таблиці питомих ваг багатьох тіл (1751). Був автором першого систематичного курсу фізики, а його двотомне «Введення в натуральну філософію», видане в 1762, було енциклопедією фізичних знань того часу.
Член Лондонського королівського товариства, Петербурзької АН (1754), член - кореспондент Паризької АН.