Неводнічанський Генрик (10.12.1900-20.12.1968) — польський фізик-експериментатор, член Польської АН (1951). Народився у Вільнюсі. Закінчив Вільнюський університет (1924), де працював у 1932-34 і 1939-44 (у 1934—35 працював у Кавендішській лабораторії), у 1937—39 — професор Познанського університету і директор Інституту експериментальної фізики при університеті. У 1945 — професор Люблінського і Вроцлавського університетів, у 1946—68 — Краківського університету і директор Інституту фізики при університеті (у 1955—68 — також директор Інституту ядерної фізики в Кракові — Броновіце).
Дослідження присвячені ядерній фізиці низьких енергій і атомній спектроскопії. Експериментально довів (1934) існування дипольного магнітного випромінювання.