Штарк Йоганн (15.04.1874-21.06.1957) — німецький фізик, член Берлінської АН. Народився в Шиккенхофі. Закінчив Мюнхенський університет (1898), де в 1898-1900 був асистентом. У 1900 — 06 працював у Геттінгенському університеті, у 1906 — 09 — у Вищій технічній школі в Ганновері, у 1909 —17 — професор Вищої технічної школи в Ахені, 1917—20 — університету в Грейфсвальді, 1920 — 33 — Вюрцбурзького університету, у 1933 —39 — президент Фізико-технічного інституту (Берлін — Шарлоттенбург).
Роботи стосуються оптики, атомної фізики, теорії валентності. У 1905 виявив ефект Доплера в каналових променях, у 1913 — явище розщеплення спектральних ліній в електричному полі (ефект Штарка) (Нобелівська премія, 1919). Дав (1907) пояснення рентгенівському випромінюванню і вторинним електронам, що виникають при гальмуванні катодних променів.
Активний противник теорії відносності. У роки гітлерівського режиму проявив себе затятим нацистом.