Нейман Джон (Янош) (28.12.1903-8.02.1957) — американський математик і фізик, член Національної АН (з 1937). Народився в Будапешті. Закінчив Будапештський університет (1926). У 1927—29 — приват-доцент Берлінського університету, у 1930—33 працював у Принстонському університеті (з 1931 — професор), з 1933 — професор Принстонського інституту перспективних досліджень (у 1945—55 — директор електронного обчислювального проєкту інституту).
Зробив значний внесок у математику, фізику, економіку, техніку. Здійснив фундаментальні дослідження з математичної логіки, теорії груп, алгебри операторів, квантової механіки, статистичної фізики. Розвинув теорію ігор і теорію автоматів. Основним підсумком його робіт з теорії обчислювальних машин було створення Принстонської обчислювальної машини та її численних модифікацій. Чимало його статей присвячено аналізу основних принципів роботи обчислювальних машин; досягнуті результати сприяли успіхам на шляху створення аксіоматичної теорії автоматів. У 1927—31 дав строге математичне формулювання принципів квантової механіки. Довів у 1932 еквівалентність хвильової і матричної механіки. Передбачив (1953) можливість квантового підсилення світла в напівпровідниках.
Член низки академій наук і наукових товариств. У 1951—53 — президент Американського математичного товариства. Медалі А. Ейнштейна (1956), Е. Фермі (1956) та ін.