Петров Олексій Зіновійович (28.10.1910-9.05.1972) — радянський фізик-теоретик, академік АН УРСР (1969). Народився в с. Кошки (нині Куйбишевської обл.). Закінчив Казанський університет (1937), де працював у 1943-69 (з 1965 — професор). З 1970 — завідувач відділу Інституту теоретичної фізики АН УРСР. Роботи присвячені математичній фізиці, загальній теорії відносності, теорії тяжіння, філософським питанням фізики. Виконав цикл досліджень з інваріантно-групових методів у теорії гравітації. Розробив нові методи вивчення гравітаційного випромінювання, енергії гравітаційного поля, моделювання полів тяжіння, встановив існування трьох типів полів гравітації (типи Петрова), дав класифікацію полів тяжіння за групами руху, конформною, афінною і проективною групами. Розвинув загальну теорію моделювання гравітаційних полів і висунув ідею опису ейнштейнівської теорії тяжіння в термінах плоского простору. За цикл робіт «Інваріантно-групові методи в теорії гравітації» йому в 1972 присуджено Ленінську премію.