Попов Олександр Степанович (16.03.1859 — 13.01.1906) — російський фізик та електротехнік, винахідник радіо. Народився в с. Турьинські Рудники (нині м. Краснотур'їнськ Свердловської обл.). Закінчив Петербурзький університет (1882). У 1883-1901 викладав у військових закладах Кронштадта. З 1901 — професор Петербурзького електротехнічного інституту (з 1905 — ректор).
Дослідження стосуються різних проблем електротехніки та радіотехніки, зокрема радіозв'язку. У 1888 повторив досліди Г. Герца з отримання електромагнітних хвиль і в 1889 вперше вказав на можливість їх використання для передачі сигналів на відстань. У 1894 сконструював генератор електромагнітних коливань і когерер — елемент приймача, чутливий до електромагнітних хвиль. Того ж року винайшов першу приймальну антену і встановив, що її приймач реагує на грозові розряди. Створив прилад для реєстрації розрядів на значних відстанях — так званий грозовідмітник, який був прототипом першої приймальної радіостанції. 7 травня 1895 продемонстрував свій грозовідмітник (радіоприймач) на засіданні фізичного відділення Російського фізико-хімічного товариства і прочитав доповідь «Про ставлення металевих порошків до електричних коливань», тут же він висловив думку про можливість застосування свого грозовідмітника для передачі сигналів на відстань. 24 березня 1896 на засіданні фізичного відділення Російського фізико-хімічного товариства за допомогою своїх приладів наочно продемонстрував передачу сигналів на відстань 250 м, передавши першу в світі радіограму, що складалася з двох слів — «Генріх Герц». Дещо пізніше подібні прилади створив і здійснив з ними експерименти Г. Марконі.
У 1897 вперше виявив явище відбиття хвиль від предметів (зокрема, кораблів), що перебувають на шляху їх поширення. Це явище було покладено в основу радіолокації. Здійснив серію дослідів з радіотелеграфії на значні відстані.
На увічнення пам'яті Попова Президія Академії наук СРСР у 1945 заснувала золоту медаль імені О. С. Попова за видатні досягнення в галузі радіофізики. День 7 травня став днем радіо.