Савич Павле (народився 10.01.1909) - югославський фізик і хімік, член Югославської академії наук і мистецтв, з 1971 — президент Сербської академії наук і мистецтв. Народився в Солуні. Закінчив Белградський університет (1932), у якому викладав до 1934. У 1934—39 працював з І. Жоліо-Кюрі в Інституті радію (Париж), у 1945—46 — в Інституті фізичних проблем АН СРСР, у 1945-66-професор Белградського університету і в 1947—66 — директор Фізико-хімічного інституту при університеті. Засновник і директор Інституту ядерних наук імені Б. Кідрича у Вінчі.
Роботи в галузі ядерної фізики, ядерної хімії, фізики низьких температур, фізики високих тисків. Разом з І. Жоліо-Кюрі відкрив у 1938 перший продукт поділу ядра урану (лантан). Відкрив один з ізотопів ксенону. Спільно з Х. Халбаном і Л. Коварскі визначив параметри розщеплення ядра урану. Розробив методи одержання наднизьких температур. Встановив геохімічний цикл уранових сполук. Вивчає вплив високих тисків і температури на структуру речовини (зокрема, при абсолютному нулі). З 1960 розробляє теорію виникнення обертання небесних тіл.
Почесний член низки академій наук, у тому числі іноземний член АН СРСР (1958). Золота медаль М. В. Ломоносова (1982).