Шубніков Олексій Васильович (29.03.1887-27.04.1970) - радянський фізик-кристалограф, академік (1953; член-кореспондент 1933). Народився в Москві. Закінчив Московський університет (1912). Працював у Народному університеті імені О. Л. Шанявського в лабораторії Г. В. Вульфа. У 1920—25 — професор Уральського гірничого інституту, з 1925 — в установах АН СРСР. З 1937 — завідувач лабораторії кристалографії АН СРСР, з 1944 - директор Інституту кристалографії АН СРСР і з 1953 — завідувач кафедри Московського університету.
Роботи присвячені переважно теорії симетрії, кристалофізиці, теорії росту кристалів. Вони справили значний вплив на розвиток фізики твердого тіла. Відкрив у 1940 п'єзоелектричні текстури. Передбачив можливість візуального спостереження атомів і молекул при проходженні монохроматичних променів крізь два накладені один на одного кристалічні растри, що реалізовано в електронній мікроскопії. У 1951 розвинув учення про антисиметрію і вивів 58 точкових кристалографічних груп антисиметрії (шубніковські групи).
Під керівництвом О. В. Шубнікова в СРСР створено промисловість з виробництва технічно важливих кристалів.
Герой Соціалістичної Праці (1967). Державні премії СРСР (1947, 1950). Створив школу в галузі кристалографії і кристалофізики.