Солоухін Рем Іванович (народився 19.11.1930) — радянський фізик, академік АН БРСР (1977), член-кореспондент АН СРСР (1968). Народився в місті Гусь-Кришталевий. Закінчив Московський університет (1953). У 1953-58 працював в Енергетичному інституті АН СРСР, у 1959-67 — в Інституті гідродинаміки Сибірського відділення АН СРСР, у 1967—71 — заступник директора Інституту ядерної фізики СВ АН СРСР, у 1971—77 — директор Інституту теоретичної і прикладної механіки СВ АН СРСР. З 1977 — директор Інституту тепло- і масообміну АН БРСР. Також професор Новосибірського (1965-77) та Білоруського (з 1977) університетів.
Роботи в галузі фізики ударних хвиль, високотемпературної газодинаміки, фізики плазми, квантової електроніки. Дослідив детонаційні хвилі в газах, з'ясував закономірності займання і кінетики релаксаційних процесів в ударних хвилях, отримав важливі результати в розробці і вивченні газодинамічних лазерних систем, у створенні методів і пристроїв для оптичної діагностики молекулярних газів, плазми і багатофазних середовищ.
Ленінська премія (1965).