Сумбаєв Олег Ігорович (народився 4.02.1930) — радянський фізик-експериментатор, член-кореспондент АН СРСР (1979). Народився в Іркутську. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут (1954). У 1954—57 працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті метрології імені Д. І. Менделєєва, у 1957—71 — у Ленінградському фізико-технічному інституті. З 1972 — директор Ленінградського інституту ядерної фізики АН СРСР імені Б. П. Константинова.
Основні праці в галузі атомної та ядерної фізики. Виявив ефекти хімічного й ізотопічного зміщення рентгенівських ліній у важких елементах, явища надтонкого розширення і зміщення рентгенівських ліній. Досліджував збуджені стани, зарядові радіуси і магнітні моменти ядер, електронну структуру кристалохімічних зв'язків. Побудував так зване квазімозаїчне наближення теорії дифракції гамма-випромінювання на пружно деформованих монокристалах.