Валлер Івар ( народився 11.06.1898) - шведський фізик-теоретик, член Шведської АН. Народився у Флені. Закінчив університет Упсали (1922), де працював у 1925 — 64 (з 1934 — професор і директор Інституту теоретичної фізики університету).
Роботи присвячені фізиці твердого тіла, ядерній фізиці, квантовій електродинаміці.
Досліджував розсіяння повільних нейтронів і рентгенівських променів кристалами, сповільнення нейтронів, розсіяння нуклонів ядрами. Запропонував (1932) теорію спін-спінової дипольної взаємодії в парамагнетиках, показав, що між магнітною і фононною системами можлива передача енергії через модуляцію дипольної енергії, обумовленої коливаннями ґратки. Виходячи з теорії Дірака, обчислив (1930) власну енергію електрона, показавши, що вона розходиться квадратично.
У 1945 — 71 —член Нобелівського комітету з фізики.