Варбург Еміль Габріель (9.03.1846 - 28.07.1931) — німецький фізик, член Берлінської АН (1895). Народився в Альтоні. У 1867 здобув ступінь доктора філософії в Берлінському
університеті. Професор у Страсбурзькому (з 1872) і Фрайбурзькому (з 1876) університетах, був ректором Фрайбурзького університету. У 1895 —1921 — професор Берлінського університету і в 1905 — 22 — президент Фізико-технічного інституту в Берліні.
Дослідження в галузі акустики, молекулярної фізики, магнетизму, вивчення пружних властивостей твердих тіл, електрики, фотохімії, квантової теорії. Спільно з А. Кундтом дав експериментальне підтвердження кінетичної теорії газів. Довів, що циклічне намагнічування феромагнетиків пов'язане з втратою механічної і відповідно електромагнітної енергії, що проявляється в гістерезисній теплоті (1881), знайшов зв'язок цієї втрати енергії з площею кривої гістерезису. Досліджував електропровідність газів, рідин і твердих тіл, е. р. с. і хімічні реакції при електричних явищах у газах, гальванічну поляризацію. Довів правильність планківської теорії випромінювання і фотохімічного закону еквівалентності Ейнштейна. Автор відомого «Курсу дослідної фізики», що витримав 24 видання.